див. наставати.
= наставати 1) (про час, пору, явище, подію тощо — розпочатися), прийти, приходити; настиг(ну)ти, настигати, наспіти, наспівати, підоспіти, поспіти, поспівати, приспіти, приспівати, пристиг(ну)ти, нахопитися, нахоплятися (розпочатися, поступово наблизившись); підскочити (раптово, несподівано); нахлинути (раптово і швидко); прилетіти, прилітати, прилинути (про щось бажане, приємне); народитися, народжуватися, піднятися, підійнятися, підніматися, підійматися (про світанок, ранок, день тощо); спасти, спадати, спуститися, спускатися, лягти, лягати, осісти, осідати, наплис[в]ти, наплинути, напливати (про вечір, ніч, сутінок); дійти, доходити (до кого-чого й без додатка — про настання чогось у певній послідовності) — Пор. наближатися 2) (про певний стан природи, тишу, спокій тощо — з'явившись, виникнувши, поширитися), постати, поставати; у[в]становитися, у[в]становлюватися, у[в]становлятися, запанувати, запановувати, зацарювати (про настання повного / тривалого стану); запасти, западати, залягти, залягати (про повну / тривалу тишу, мовчання тощо)
см. наставати 1) наступить; (о времени) настать, прийти; приспеть; (после чего) последовать (о порядке - устанавливаться) водвориться, воцариться 2) (об отвлечённых понятиях) настать 3) (о людях - появляться, оказываться) стать