-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, насти́гнути і насти́гти, -гну, -гнеш; мин. ч. насти́г, -ла, -ло; доконаний вид 1) перехідне дієслово Наздоганяти кого-, що-небудь під час руху; переслідуючи, доганяти. || Заставати, захоплювати зненацька кого-небудь. 2) неперех. Приходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. вчасно, у потрібний момент). 3) неперех. Наступати, наближатися (про час, подію, стан і т. ін.). 4) неперех., розмовне слово Ставати спілим, стиглим у якій-небудь кількості (про плоди, злаки і т. ін.); доспівати, достигати. 5) перехідне дієслово Траплятися з ким-небудь (про горе, нещастя і т. ін.).
див. настигнути
= настигнути to overtake, to catch (up), to reach, to come up (with)
= настигнути; насти́гти 1) (кого, что) настигать, настичь, настигнуть 2) (без дополнения) приходить, прийти; (вовремя) поспевать, поспеть; приближаться, приблизиться; (о времени) наступать, наступить 3) (о плодах, хлебах) назревать, назреть