-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, наступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; мн. насту́плять; доконаний вид 1) Ставати ногою, лапою і т. ін. на кого-, що-небудь. || рідко. Налягати вагою свого тіла на ногу, лапу і т. ін. 2) З боєм рухатися вперед, переслідуючи противника; здійснювати наступ. || на кого – що. Атакувати кого-, що-небудь; нападати на когось, щось із метою захоплення, завоювання. || Інтенсивно діяти проти кого-, чого-небудь для досягнення бажаних наслідків. 3) перев. недоконаний вид, на кого – що. Рухаючись уперед, тиснути кого-небудь. || Наполегливо вимагати, домагатися чого-небудь, доводити щось. 4) переносне значення Наближаючись, насуватися на що-небудь. (про неживі предмети, явища природи). || Щільно оточувати, прилягати до чого-небудь. 5) Те саме, що наставати. || Те саме, що ставатися.
I 1) (ведучи активні воєнні дії, рухатися вперед на супротивника); насуватися (великою силою) 2) (на кого — рухаючись уперед у напрямі до кого-н. і наближаючись упритул, навалюватися на нього, тіснити його), напирати, наперти, насуватися, насовуватися, насунутися; налазити, налізати, налізти (навалюючись) — Пор. навалюватися, насідати II ▶ див. боротися, добиватися, догнати, межувати, насідати, насуватися
= наступити 1) (ногою) to tread on, to set one's foot on, to step on 2) тк. недок., військ., to advance, to attack, to be on the offensive, to move forward 3) (про час) to come, to approach
(про право, обов'язок тощо) subsist
= наступити 1) наступать, нас тупить; (о войсках соверш.) напасть 2) (без дополнения: приходить) наступать, наступить; (о времени) наставать, настать; (о ночи, о старости) надвигаться, надвинуться; (после чего) следовать, последовать 3) (двигаясь, приближаться - о тучах) надвигаться, надвинуться