-а, -е. Який наступає (у 5 значенні), розташовується або з'являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось. || Який має відбутися.
матем. последующий, следующий (во времени)
1) (який іде слідом за ким / чим-н. — у просторі / часі); другий (за певної послідовности предметів, явищ тощо); (по)дальший (який настає, з'являється / розташований трохи далі, згодом після кого / чого-н.); черговий, новий (який іде за попереднім у певному ряду, певній черговості) — Пор. найближчий 2) див. майбутній
(найближчий) next, following; future, coming, succeeding; forthcoming наступним разом, наступного разу — next time наступного року — next year
consecutive, further, next, proximate, subsequent, successive
следующий, последующий; (безотносительно к предыдущему) предстоящий