I натиска́ти -а́ю, -а́єш і нати́скувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, нати́снути, -ну, -неш, доконаний вид 1) перех. і неперех. З силою давити, налягати на що-небудь. Натискати на всі педалі. 2) неперех. Наступаючи, наполегливо тіснити, знищувати кого-небудь. 3) неперех. Вимовляючи, особливо вирізняти, підкреслювати голосом (слово, звук). 4) неперех., переносне значення, розмовне слово Посилено вимагати чогось, спонукати кого-небудь до чогось. 5) неперех., переносне значення, розмовне слово Докладаючи зусиль, напружуючись, збільшувати, пришвидшувати що-небудь. Натискати на газ. 6) перехідне дієслово, діалектизм Надівати; пасувати. II нати́скати -аю, -аєш, доконаний вид, перехідне дієслово, розмовне слово 1) Втискуючи, напихаючи, помістити яку-небудь кількість чогось. 2) спеціальний термін Надрукувати відбитки в якій-небудь кількості.
техн. надавливать, техн.; физ. нажимать
I = натискувати, натиснути (на кого-що й без додатка — посилено вимагати чогось, чинити тиск на когось, добиваючись виконання чого-н.), тиснути, налягати, напирати, пресинґувати, напосідати, напосісти, насідати, насісти, напосідатися, напосістися (на кого й без додатка), насідатися, насістися (на кого й без додатка), напиратися, напертися (без додатка) — Пор. вимагати, наполягати II ▶ див. давити, налягати, тіснити
I нати́скати натискать II натиска́ти = нати́скувати, нати́снути 1) нажимать, нажать; (соверш. - слегка) поднажать; (прям.) надавливать, надавить; (только несоверш. - навалившись всей тяжестью; о войске, о толпе) напирать 2) (воздействовать на кого, добиваясь исполнения чего-нибудь) нажимать, нажать; (только несоверш.) напирать; (только соверш.) оказать давление на кого, (слабее) поднажать 3) (читая, говоря) делать ударение, сделать ударение (на чём); (только несоверш.) напирать (на что)