див. натикатися.
I = натикатися 1) (на що — рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранитися / пошкодити що-н.), наразитися, наражатися, настромитися, настромлюватися, напоротися, напорюватися, нарізатися, нарізуватися, наштрикнутися, наштрикуватися; пробитися (наткнувшись, поранитися) 2) (на кого-що — рухаючись, несподівано зустрітися з якоюсь перешкодою і вдаритися об неї), зіткнутися, стикатися (з ким-чим), натрапити, натрапляти, налетіти, налітати, наразитися, наражатися, наскочити, наскакувати, наштовхнутися, наштовхуватися, нарватися, нариватися, напоротися, напорюватися; набігти, набігати, нагнатися, наганятися (з розгону); т(и)кнутися, тикатися, тицьнутися, тицятися, тицькатися (у що, рідше в кого — рухаючись, несподівано натрапити на що / кого-н., ударившись об нього) — Пор. наразитися II ▶ див. натрапити
см. натикатися наткнуться; (приходить в соприкосновение; встречать) натолкнуться