-а, -е. 1) Який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти; надто рухливий. || Сповнений хвилювань, тривог; неспокійний. 2) Який не стихає, не замовкає, не припиняється протягом тривалого часу.
I (який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти), невгомонний, непогамовний, навіжений — Пор. невтомний, неспокійний II ▶ див. безугавний, непосидючий, неспокійний
restless, indefatigable; unbridled, ungovernable, unrestrained; irrepressible; (про біль) immitigable
1) неугомонный; (буйный) неукротимый 2) (о звуках) несмолкаемый, неумолкаемый; неумолчный, немолчный 3) (ничем не сдерживаемый; сильный) необузданный; неуёмный; неукротимый