Також неумілий. Який не має достатнього уміння, досвіду.
неумі́лий, -а, -е. 1) Неповороткий, незграбний у рухах. || Який не має достатнього уміння, досвіду. || Який не дістав навиків, не вміє робити що-небудь. || у значенні іменника невмі́лий, -лого, чоловічий рід Той, хто не вміє робити що-небудь. 2) Зроблений без уміння.
1) (який не має достатнього вміння; зроблений без уміння), невправний, недотепний; некваліфікований, неграмотний, безграмотний (про фахівця з якої-н. галузі, його роботу / її висліди); безрукий (невмілий, незграбний у роботі) — Пор. недосвідчений 2) (у знач. ім. — про людину, яка не вміє робити що-н.), невмійко, недотепа 3) див. незграбний
unskilful, clumsy, bungling, lubberly, awkward
incompetent, inefficient, inefficaciousient
I прил. неумелый; (неловкий) неискусный; малоискусный II (род. невмілого); сущ. неумелый