Той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки, мерзотник.
-а, чоловічий рід Той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник. || Уживається як лайливе слово (перев. у звертанні).
(безчесна, підла людина), мерзотник, поганець, паразит; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка (про злу, підступну людину); капосник (той, хто скоює негідні, безчесні вчинки); падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат, шибеник (ужив. як лайливе слово); свиня, свиню[я]ка (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ледащо, безбожник, нехрист, бусурма[е]н, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, байстря, барбос, босяк (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, учинки якої сприймаються неґативно, несхвально) — Пор. безсоромник, наволоч, недолюдок
ч; ж - негідниця wretch; villain, scoundrel; miscreant, scamp, knave, rogue
(особл. у фільмах або книжках) baddy, bleeder, reprobate
-а негодяй, подлец; негодник; ракалия (ж.); стервец