-а, -е. Який має недоліки, не є довершеним, не досяг досконалості. Недосконалий замінник — товар, який має окремі властивості, аналогічні з іншим товаром, але і свої специфічні особливості. || Те саме, що відста́лий 3. || Який не розвинувся повністю (про органи людини, тварини і т. ін.); недорозвинений.
матем.; физ. несовершенный
(який не досяг досконалости, має певні вади); незрілий, недозрілий, невикінчений, недовершений, недороблений (не доведений до кінця й тому ще не досконалий); неопрацьований, необроблений, сирий (про художній твір, його мову, певний задум тощо — не до кінця відличкований); слабкий, немічний, недолугий, безпорадний (перев. про художній, науковий твір — незадовільний у змістовому й художньому відношенні, позбавлений майстерности); учнівський (який не відзначається самостійністю, зрілістю) — Пор. примітивний
imperfect; (про літературний твір) incondite
imperfect
несовершенный