-а, -е. Який не вміє читати й писати. || у значенні іменника неписьме́нні, -них, мн. (одн. неписьме́нний, -ного, чоловічий рід; неписьме́нна, -ної, жіночий рід). Ті, що не вміють читати й писати. || Який не знає чого-небудь, необізнаний з чимсь.
(який не вміє читати й писати), неграмотний, безграмотний — Пор. неосвічений
illiterate
I прил. неграмотный; безграмотный II (род. неписьменного); сущ. неграмотный