-а, -е. Якому не властива порядність; здатний на ниці, негідні вчинки.
1) (якому не властива порядність, чиї вчинки, поведінка тощо заслуговують на осуд), недостойний; недобрий, нехороший (якому не властива порядність, учинки якого завдають комусь неприємностей); нечесний, безчесний (дії, поведінка якого суперечать вимогам чести, порядности) — Пор. безсоромний, негідний 2) (про вчинки, поведінку тощо — який характеризує кого-н. як непорядну людину), недостойний, негарний, недобрий, негожий, негідний, поганий; нечесний (який характеризує кого-н. як нечесну людину); нечистий, брудний, ниций, огидний, гидкий, мерзенний, мерзотний, чорний, свинський, падлючий (найвищою мірою непорядний, аморальний тощо) — Пор. безсоромний, ганебний
dishonourable; (про вчинок) unseemly, improper
dishonest, indecent, loose, unsportsmanlike
непорядочный; (о поступках) неблаговидный, предосудительный