-а, -е. Який виходить за межі загальноприйнятих моральних норм. || у значенні іменника непристо́йне, -ного, середній рід Все, що виходить за межі правил пристойності.
1) (про поведінку, жест, вислови, зображення тощо — який усупереч вимогам пристойности, моралі неприховано виражає / грубо підкреслює те, що пов'язане зі цариною інтимних, статевих стосунків, деяких фізіологічних функцій організму), цинічний; безсоромний, розпусний (який виражає безсоромність, розпусність); неподобний, сороміцький, соромітний, стидкий, страмний; брудний, масний, скоромний, сласний, гидкий, паскудний (про слова, мову, їх зміст); нецензурний, поганий, бридкий, непутящий, паплюжний (про слова, лайку, анекдот — непристойний і брутальний); грубий, брутальний, добірний, базарний (про лайливі вислови — непристойний і вульґарний); порнографічний (про малюнок, літературу, фільм); крутий, солоний, приперчений (про жарт, дотеп, анекдот тощо — виразний, дотепний, але грубий і непристойний) — Пор. безсоромний, нескромний, хтивий 2) див. неподобний
indecent, obscene; improper, indecorous; unseemly; scabrous, bawdy непристойний напад юр. — indecent assault
(про вислів тощо) foul, indecent, gross, improper, obnoxious, (про мовлення тощо) obscene, offensive, (про поведінку) poor
непристойный, неприличный; (о действиях несколько мягче) неподобающий; (о словах, выражениях) нецензурный, непечатный, неудобопроизносимый; (о шутке, анекдоте) скабрёзный, пошлый