-а, -е. Який дуже довго триває. || Який не має видимих меж, дуже довгий. || Який не кінчається, постійний. || Необмежений, дуже великий (про кількість).
матем.; техн. бесконечный
I (який не має ні початку, ні кінця), безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, безмежний — Пор. безмежний II ▶ див. безмежний, постійний, тривалий
infinite тж. мат.; (безмежний) endless, without end; (тривалий) everlasting; (дуже довгий) interminable нескінченний дріб мат. — recurring decimal, continued fraction нескінченний простір — infinite space
бесконечный, (чрезмерно длительный) нескончаемый, (о процессах, действиях) не прекращающийся