I -а́ю, -а́єш і об'їзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, недоконаний вид, об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш, доконаний вид, перех. і без додатка. 1) Їхати навколо кого-, чого-небудь. 2) Їдучи, обминати кого-, що-небудь. || Їдучи, випереджати кого-, що-небудь. 3) Їздячи, бувати у багатьох місцях, відвідувати багатьох людей. 4) переносне значення, розмовне слово Те саме, що обдурювати. II -а́ю, -а́єш і об'їзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш і рідко об'ї́жджувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Привчати ходити в запряжці або під сідлом (про коня). 2) Пробною їздою, роботою перевіряти придатність, готовність чого-небудь до використання.
I = об'їхати 1) (обминати) to go round; (навколо) to drive round, to go round 2) (бувати у багатьох місцях) to tour, to travel (to drive) all over II = об'їздити (коня) to break in, to train
I = об'ї́здити, об'їзди́ти; об'ї́хати 1) объезжать, объехать, объездить, (только соверш.) изъездить; (в разных направлениях) колесить, исколесить, обкатывать, обкатить, обкатать; (только соверш. - с определённой целью) обрыскать, изрыскать 2) (лошадь) спец. объезжать, объездить; выезживать, выездить 3) (проверять пробной ездой) спец. обкатывать, обкатать II = об'ї́хати (проезжать стороной, минуя что-нибудь) объезжать, объехать; (описывая круг) огибать, обогнуть