-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, обібра́ти, обберу́, оббере́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь. || рідко. Очищати, звільняти кого-, що-небудь від чогось зайвого, непотрібного або шкідливого, знімаючи його одне за одним. || Те саме, що обривати. 2) чим і без додатка, розмовне слово, рідко. Знімати, зрізувати з чого-небудь верхній шар (шкаралупу, лушпиння і т. ін.); чистити, обчищати. 3) Привласнювати чуже силою або нечесними шляхами; грабувати. || Те саме, що обкрадати. || Нечесно користуватися чужим. Оббирати до нитки. 4) перев. доконаний вид, рідко. Те саме, що обирати.
див. обібрати
= обібрати (обкрадати) to rob, to clean out, to strip, to fleece, to flay
despoil
= обра́ти, обібра́ти, обира́ти 1) обирать, обобрать; (снимать, удалять покров) очищать, очистить, обчищать, обчистить 2) (разорять; грабить, обкрадывать) обирать, обобрать; (сильнее) обдирать, ободрать, облапошивать, облапошить