-ую, -уєш, недоконаний вид, обгороди́ти, -роджу́, -ро́диш, доконаний вид, перехідне дієслово Зводити, споруджувати огорожу навколо чого-небудь; огороджувати. || Зводячи перепони, перешкоди, відділяти, ізолювати від кого-, чого-небудь.
I техн. обносить II обгоро́джувати техн. обводить
= огородити (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-н.), огороджувати, огородити, обносити, обнести, обводити, обвести, оточувати, оточити, обставляти, обставити; обмуровувати, орбмурувати (муром); обплітати, обплести, обплутувати, обплутати (робити огорожу з чого-н. виткого — лози, дроту тощо)
= обгороди́ти, огоро́джувати; огороди́ти огораживать, огородить, обгораживать, обгородить, ограждать, оградить; (окружать изгородью) обносить, обнести; (окружать рвом) обводить, обвести