-ую, -уєш, недоконаний вид, обкрути́ти, -учу́, -у́тиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Обвиваючи, обплітаючи, покривати собою яку-небудь поверхню. 2) перев. доконаний вид, переносне значення, розмовне слово Увести в оману; обдурити. || Підкоряючи своєму впливові, схилити до одруження. 3) розмовне слово Одружувати, вінчати. 4) розмовне слово Крутити кого-, що-небудь навколо себе. || Повертати кругом; обертати на місці. 5) перев. доконаний вид, розмовне слово Надійно, вигідно влаштувати яку-небудь справу. 6) тільки доконаний вид, на чому, розмовне слово Те саме, що об'їздити.
техн. обвивать (обкручивать), обёртывать, обкручивать, огибать
I = обкрутити (чим, навколо чого — закріплювати щось витке навколо кого / чого-н.), обмотувати, обмотати, обвивати, обвити, оповивати, оповити, обводити, обвести, обплутувати, обплутати; у[в]кручувати, у[в]крутити (міцно) II ▶ див. обвити, обманути, одружити
= обкрутити 1) to twist, to wring; to enwind, to turn, to twirl; to whirl 2) to enmesh обкрутити круг пальця — to cheat, to dupe, to deceive, to take in
= обкрути́ти; обкрутну́ти 1) обвивать, обвить; (плотно обматывать) окручивать, окрутить, обкручивать, обкрутить; (плотнее) обвёртывать, обвернуть, обвертеть, обёртывать, оборачивать, обернуть; (охватывать, опоясывать) огибать, обогнуть 2) (о круговом движении) обёртывать, оборачивать, обернуть 3) перен. окручивать, окрутить, обкручивать, обкрутить 4) спец. обвёрчивать, обвертеть