-юю, -юєш, недоконаний вид, обману́ти, -ману́, -ма́неш і розмовне слово обмани́ти, -маню́, -ма́ниш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Словами, вчинками або діями вводити в оману кого-небудь; обдурювати. || Казати неправду; брехати. || Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати слово. 2) Діяти нечесно, вдаватися до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати. 3) переносне значення Не справджувати чиїх-небудь надій, сподівань і т. ін. 4) Порушувати подружню вірність; зраджувати (у 2 значенні). 5) Обманом, нещирими обіцянками домагатися інтимних стосунків з дівчиною, жінкою; спокушати, зводити.
див. обманути
= обманути to deceive; to cheat, to trick
practise deceit, practise upon, swindle, fake, bilk, cheat, cozen, do in, do, drop, hoax, impose, (з недоброю метою) inveigle
= обману́ти; обмани́ти обманывать, обмануть