I обмежува́тися див. обмежовуватися. II обме́жуватися і рідко обмежо́вуватися, -уюся, -уєшся, недоконаний вид, обме́житися, -жуся, -жишся. доконаний вид 1) Задовольнятися в своїх діях чим-небудь недостатнім, незначним. 2) Не виходити за межі чого-небудь; залишатися у вузьких, незначних межах. 3) тільки недоконаний вид Пас. до обмежувати і обмежовувати.
= обмежитися (чим — задовольнятися чим-н. незначним, недостатнім), у[в]довольнятися, у[в]довольнитися, обходитися, обійтися, обмежовуватися
= обмежитися 1) (задовольнятися чимсь) to limit oneself (to), to confine oneself (to) 2) (не виходити за межі чогось) to come (to amount) to nothing more than
I ограничиваться, ограничиться II страд. з., несоверш. ограничиваться; стесняться; ущемляться; ущербляться