I -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, обірва́ти, -ву́, -ве́ш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Зривати, виривати що-небудь кругом, звідусіль, одне за одним з чогось. || Знімати, зривати плоди. || Пошкоджувати, обламуючи, розриваючи. 2) Сильно натягуючи, шарпаючи, порушувати цілість чого-небудь; розривати. || Відривати кінці чого-небудь; надривати щось із країв. 3) переносне значення Припиняти яку-небудь дію, перебіг, розвиток чого-небудь. 4) переносне значення, розмовне слово Різко зупиняти, переривати кого-небудь, змушуючи замовкнути. 5) розмовне слово Переобтяжуючи, дуже натруджувати (руки). II -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, обри́ти, -и́ю, -и́єш, доконаний вид, перехідне дієслово, рідко. Рити кругом, навколо чого-небудь.
матем.; техн.; физ. обрывать, прерывать
I = обірвати (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля тощо), обчухрувати, обчухрати, обшарпувати, обшарпати, чухрати, шморгати, обшморгувати, обшморгати; обскубувати, обскубати, обскубти (зривати щипками) II ▶ див. збирати, осаджувати, припиняти, рвати
= обірвати 1) to tear off; (про квіти, овочі) to pluck, to pick, to gather; (квіти) to deflower; (про нитку, струну) to break обривати квіти — to deflower 2) (в розмові) to cut one short, to snub, to break
I = обри́ти (окапывать) обрывать, обрыть II = обірва́ти 1) обрывать, оборвать; (о плодах) обирать, обобрать; (листья с деревьев; оправлять, удаляя лишнее) обдёргивать, обдёргать 2) (перен.: прекращать течение, ход, развитие) прерывать, прервать; (резко) обрывать, оборвать