-юю, -юєш, недоконаний вид, обхопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками (рукою); обіймати. || Хапаючи, міцно тримати, стискувати що-небудь. Обхопити оком. 2) Обступати, оточувати з боків. || Обрамляти кругом, з усіх боків. || Щільно прилягати, обтягувати (про одяг). || Оточувати противника з флангів. 3) переносне значення Поширюючись, огортати, обволікати з усіх боків (про полум'я, світло, темряву і т. ін.). 4) переносне значення Поширюватися на дедалі більшому просторі, серед більшої кількості людей. 5) переносне значення Осягати, обіймати своїми інтересами; включати у сферу своїх інтересів. 6) переносне значення Повністю оволодівати ким-, чим-небудь (про почуття, думки і т. ін.).
техн. обхватывать
I = обхопити (що — обводити руками, рукою навколо чого-н.), охоплювати, обхопити, обіймати, обійняти, обнімати, обняти — Пор. обіймати II ▶ див. обіймати, облягати, облямовувати, оповивати, оточити, оточувати, охоплювати
= обхопити to grapple, to embrace, to clench, to clasp, to enfold
= обхопи́ти 1) обхватывать, обхватить, охватывать, охватить; (лапами или грубо, неловко обнять) облапливать, облапить 2) (заключать в свои границы) охватывать, охватить; (перен. - о мыслях, чувствах) овладевать, овладеть