-юю, -юєш, недоконаний вид, охопи́ти, охоплю́, охо́пиш; мн. охо́плять; доконаний вид, перехідне дієслово 1) Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. || Хапаючи, туго стискувати, тримати. 2) Обступати, оточувати з боків. || переносне значення Обрамляти кругом, з боків. || Щільно прилягати, обтягувати (про одяг). || військ. Оточувати противника з флангів. 3) тільки 3 ос. Поширюючись, окутувати, огортати, оповивати з усіх боків (про полум'я, темряву, туман і т. ін.). 4) тільки 3 ос. Мати в своєму складі, долучати до свого складу; обіймати. 5) тільки 3 ос. Поширюватися на дедалі більшому просторі, серед більшої кількості людей. 6) переносне значення Осягати своєю діяльністю, обіймати своїми діями, колом своїх інтересів і т. ін.; включати в сферу своєї дії. 7) Повністю сприймати, осягати зміст, суть чого-небудь; усвідомлювати. 8) Повністю оволодівати ким-небудь, захоплювати, заполонювати когось (про почуття, думки, враження і т. ін.). || Знесилювати, ослаблювати (про фізичний стан, хворобливі відчуття і т. ін.).
техн. обхватывать
I = охопити (кого-що — про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого-що, ким-чим), обхоплювати, обхопити (кого-що), обіймати, обійняти (кого-що), обнімати, обняти (кого-що), переймати, перейняти (кого-що), захоплювати, захопити (кого), брати, у[в]зяти (кого й без додатка), забирати, забрати (кого й без додатка); сповнювати, сповняти, сповнити (кого-що), наповнювати, наповняти, наповнити (кого-що), заповнювати, заповняти, заповнити (що — перев. зі сл. "серце", "душа"); заполонювати, заполоняти, заполонити (кого-що), полонити (кого-що), наповзати, наповзти (на кого-що й без додатка — перев. про сумні думки, почуття — гнітити); переповняти, переповнювати, переповнити (кого-що), розпирати, розперти (кого-що), розпинати, розіпнути, роз(і)п'ясти (кого-що — про почуття, переживання — виповнювати душу вщерть); налітати, налетіти (на кого), напливати, наплис[в]ти, наплинути (на кого-що), наринати, наринути (на кого й без додатка), находити, найти (на кого), накочуватися, накотитися (на кого-що); обдавати, обдати (кого-що), обвівати, обвіювати, обвіяти (кого — про настрій, відчуття — раптово виникати під впливом чого-н.); пронизувати, пронизати (кого-що), проймати, пройняти (кого-що), пробирати, пробрати (кого), прохоплювати, прохопити (кого-що — відчуватися глибоко / протягом короткого часу); о(б)гортати, о(б)горнути (кого-що), оповивати, оповити (кого-що), обвивати, обвити (кого-що), обволікати, обволокти (кого-що — про почуття, фізичний стан — поступово підкоряти чию-н. свідомість, поглинати всю істоту) II ▶ див. містити, обіймати, облягати, облямовувати, обхоплювати, оповивати, оточити, оточувати
= охопити 1) (урізн. знач.) to envelop; to enclose 2) військ. (обступати, оточувати) to surround, to outflank, to envelop 3) (про почуття) to seize, to grip 4) (включати в себе) to include; to embrace, to cover 5) (сприймати зміст) to take in, to embrace, to comprehend
cover, (про паніку) grip
1) (заключать между распростёртыми руками) обхватывать, обхватить, охватывать, охватить 2) (заключать в свои границы) охватывать, охватить; (перен.: окутывать со всех сторон, включать в свой состав, постигать, понимать сущность чего-нибудь) обнимать, обнять, объять; (перен.: покрывать собой) осенять, осенить; (перен. - о мыслях, чувствах) овладевать, овладеть; (о душевном состоянии) обуревать (только несоверш.), обуять (только соверш.) 3) (об одежде: прилегать) облегать, облечь 4) (обходить, окружая) воен. охватывать, охватить