-ую, -уєш і рідко переверша́ти, -а́ю, -а́єш, недоконаний вид, переве́ршити, -шу, -шиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у якомусь аспекті. Перевершити самого себе. 2) Будучи наявним у надмірній кількості, виливатися, висипатися і т. ін. з чого-небудь. || Бути, виявлятися більше чого-небудь, перевищувати щось. || Виходити в чому-небудь за встановлені або загальноприйняті норми, межі. Перевершувати сподівання.
1) = перевершити (виявляти переваги над ким / чим-н. у чомусь), переважати, переважити, перевищувати, перевищити, переходити, перейти, перепльовувати, переплюнути; перекривати, перекрити, покривати, покрити, побивати побити (перев. у роботі, якійсь справі тощо); пересилювати, пересилити (силою вияву) 2) див. перевищувати
= перевершити to surpass, to exceed; to excel; to outmatch; to outdo, to outgo, to top, to outclass; to outrival; (блиском) to outshine перевершувати всіх sl — to whip creation, to take the cake перевершувати всі сподівання — to exceed all expectations перевершувати самого себе — to surpass (to outdo) oneself
= переве́ршити превосходить, превзойти; (кого - только соверш.) перещеголять, заткнуть за пояс; (что) превышать, превысить