I -аю́, -ає́ш, недоконаний вид, переста́ти, -а́ну, -а́неш; наказ. сп. переста́нь, переста́ньте; доконаний вид 1) Припиняти робити щось, виконувати якусь дію, займатися чим-небудь або виходити з якого-небудь стану. || безос. || тільки доконаний вид, наказ. сп. Уживається для передавання наказу або прохання припинити яку-небудь дію (розмову, плач і т. ін.). 2) Затихати (про звуки, утворювані якою-небудь дією). || Припинятися (про дощ, сніг, вітер і т. ін.). || безос. II -аю́, -ає́ш, недоконаний вид, перехідне дієслово, діалектизм Перегороджувати дорогу кому-небудь.
техн. прекращать (переставать)
див. перестати
= перестати to cease, to give up, to throw up, to leave off, to stop перестань! — stop it! перестаньте розмовляти! — stop talking!
= переста́ти переставать, перестать; (останавливаться в своём проявлении) прекращаться, прекратиться, униматься, уняться; (останавливать деятельность, работу) прекращать, прекратить; (резко, сразу) прерывать, прервать