-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Ставитися з повагою до кого-, чого-небудь, мати почуття поваги до когось, чогось. || Високо цінити що-небудь. || Рахуватися з чим-небудь, брати до уваги щось. 2) розмовне слово Віддавати перевагу чому-небудь.
1) (кого-що — відчувати повагу, ставитися з повагою до когось / чогось), шанувати, у[в]шановувати, цінити, цінувати, поклонятися (кому-чому), схилятися (перед ким-чим), у[в]клонятися (перед ким-чим), обожнювати, признавати, боготворити 2) див. цінувати
to respect, to esteem, to have respect (for), to hold in respect; to consider, to honour, to revere глибоко поважати — to hold in high respect (esteem) поважати себе — to respect oneself, to have self-respect
esteem, (права, обов'язки тощо) honor, hold in esteem
1) уважать, почитать, чтить; (оказывать внимание - обычно с отрицанием не) жаловать 2) (иметь пристрастие - обычно с отрицанием не) любить, уважать