-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, пови́снути, -ну, -неш; мин. ч. пови́с, -ла, -ло і рідко пови́снув, -нула, -нуло; доконаний вид 1) Зачепившись, затримуватися на чому-небудь, залишатися висіти. || Зачепившись одягом або ухопившись за що-небудь руками, зубами і т. ін., триматись у висячому положенні. || Виснути всією своєю вагою або всім тілом на кому-, чому-небудь; важко спиратися на кого-, що-небудь. || Звішуватися, звисати від значної, надмірної ваги. || Спадаючи вниз, звисати (про волосся, бороду, вуса, гілки і т. ін.). 2) Висіти, утримуючись на чому-небудь; бути прикріпленим, причепленим до чогось (про предмети). 3) Бути розташованим, нависати над ким-, чим-небудь. || над чим. Виступати, видаватися якоюсь частиною наперед. || переносне значення Насуватися, наближатися (про небезпеку, біду і т. ін.). 4) Триматися в повітрі майже нерухомо. || Здаватися нерухомим у повільному польоті (про птахів, літальні апарати і т. ін.) або в русі по небу (про сонце, хмари тощо). || Поширюватися навколо (про звуки, запахи і т. ін.). Повиснути в повітрі.
техн. повисать
= повиснути 1) to hang (by), to be suspended 2) (над; схилятися) to hang down (over), to droop (over), to sag 3) to hover, to be poised
= пови́снути повисать, повиснуть; (опускаться вниз, быть в висячем положении) свисать, свиснуть