-юю, -юєш і повторя́ти, -я́ю, -я́єш, недоконаний вид, повтори́ти, -торю́, -то́риш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те саме. || Проказувати слідом за ким-небудь. || Переказувати чиїсь слова. || тільки недоконаний вид Часто говорити, згадувати що-небудь. || Відтворювати якісь звуки (про луну). 2) Робити знову, ще раз те саме. || Виконувати ще раз (музичний або літературний твір, частину його). || Наслідувати чиї-небудь рухи, дії і т. ін. || Бути цілком подібним до кого-, чого-небудь, схожим на когось, щось. 3) Відновлювати в пам'яті раніше вивчене, засвоєне.
матем. повторять, репетовать
I = повторяти, повторити (говорити, писати, робити й под. щось знову, ще раз те ж саме), переказувати, переказати, переспівувати, переспівати, проказувати, проказати, товкмачити, товкти, човпти, довбти, довбати, торочити; твердити, правити (постійно говорити те ж саме); вторувати (повторювати чиї-н. слова, звуки, наслідуючи когось / щось); у[в]чащати (частіше повторювати); повторюватися, повторятися, повторитися (повторювати власні слова, дії) II ▶ див. нагадувати, наслідувати
= повторяти, повторити to repeat; (багато разів - слова) to iterate, to reiterate, to say over; (уроки, завдання) to rehearse, to repeat; (як луна) to echo, reecho; (пройдений матеріал) to review повторювати вголос — to recite повторювати спробу — to retry безглуздо повторювати — to parrot коротко повторювати — to recapitulate, to run over
= повторя́ти, повтори́ти 1) повторять, повторить; (только несоверш.: постоянно говорить одно и то же) твердить 2) (воспроизводить подаваемые сигналы) мор. репетовать (несоверш. и соверш.)