-ую, -уєш, недоконаний вид, пого́дити, -джу, -диш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати. || Обговорюючи що-небудь, приходити до єдиної думки. 2) Приводити у відповідність із чим-небудь, установлювати потрібне співвідношення; координувати. Погодити грошові надходження з витратами.
техн.; физ. согласовывать
= погодити to coordinate (with); to adjust, to square; (різні цілі, інтереси) to conciliate, to bring to consent; (приходити до єдиної думки) to get agreement погоджувати щось із кимсь — to submit smth. to smb.'s approval; to come to an agreement with smb. about smth.
adjust, concert, conciliate, coordinate, reconcile
= пого́дити согласовывать, согласовать; (перен.: устанавливать тесную связь) увязывать, увязать; (приводить в надлежащее соотношение) сообразовывать, сообразовать; (примирять, объединять разные мнения, стремления) соглашать, согласить