-у́ю, -у́єш, недоконаний вид Здійснювати подорож (у 1 значенні). || розмовне слово Ходити, їздити.
(здійснювати подорож), мандрувати, вояжувати; чумакувати (подорожувати довгий час, подовгу); ходити (перев. пішки)
to travel; (по морю) to voyage; to peregrinate він любить подорожувати — he is fond of travelling
путешествовать