-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, помі́тити, -і́чу, -і́тиш, доконаний вид, перех. і без додатка. 1) Сприймати зором; бачити. 2) Сприймати слухом; чути. 3) Відчувати що-небудь. 4) Виявляти що-небудь, встановлювати якийсь факт. 5) Звертати увагу на кого-, що-небудь; примічати. 6) Ставити знаки, робити якісь помітки на чому-небудь.
замечать (воспринимать зрением)
див. помітити
= помітити 1) to take notice (of), to note, to notice, to observe, to descry не помічати чогось — to be unaware of the fact 2) див. позначати
note, detect, observe
1) замечать; (наблюдая, обнаруживать) подмечать; (обращать внимание) примечать, отмечать; (перен.: воспринимать, постигать) улавливать, уловлять, осязать 2) (делать знаки, пометки) помечать, отмечать