-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, помісти́ти, -іщу́, -і́стиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. || Повністю вміщувати щось. 2) Надавати приміщення кому-небудь для проживання; поселяти. || Улаштувати кого-небудь у якусь установу, заклад. 3) Друкувати, публікувати де-небудь щось.
I = помістити (надавати місце комусь / чомусь, розташовувати що-н. десь), у[в]міщати, у[в]міщувати, у[в]містити, приміщати, приміщувати, примістити, пристроювати, пристроїти, примощувати, примостити, пристосовувати, пристосувати; у[в]саджувати, у[в]садити (про живі істоти — саджати всередину чогось) — Пор. класти, ставити II ▶ див. розміщати, селити
= помістити 1) to place, to establish in a place, to locate; (в газеті) to insert, to publish поміщати в камеру — to chamber поміщати в клітку — to cell поміщати в корпус тех. — to case, to encase, to enclose поміщати в ряд — to set in a row, to range поміщати в центрі — to center поміщати оголошення — to advertise поміщати у склад (меблі) — to warehouse 2) (поселяти) to lodge, to accommodate; (гостей на ніч) to put up; to settle це не поміститься тут — there is no (not enough) room for this here
помещать; (поселять) водворять