I -влю, -виш; мн. пра́влять; недоконаний вид 1) перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати. || Керувати, розпоряджатися ким-, чим-небудь. 2) перех. і неперех., ким, чим, рідко кого, що і без додатка. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь. 3) неперех. Прямувати куди-небудь. || переносне значення Мати якісь наміри. Правити путь — постійно рухатися в певному напрямку. 4) перехідне дієслово Доставляти щось куди-небудь. 5) перехідне дієслово Справляти, чинити, учиняти що-небудь. Посиденьки правити — марнувати час у бездіяльному сидінні й балаканині. 6) перех. і без додатка. Здійснювати обряди (найчастіше культові: молебень, тризну, панахиду і т. ін.). 7) неперех., за що, чим. Виконувати якесь призначення, бути придатним для чогось. || Мати здатність служити чим-небудь. || за що. Ставати чим-небудь. || за кого, ким. Виконувати певні обов'язки кого-небудь, бути кимось. II -влю, -виш; мн. пра́влять; недоконаний вид 1) перехідне дієслово, про кого – що і без додатка. Говорити, здебільшого повторюючи ту саму думку, наполягаючи на чомусь; повторювати думку, що склалася про когось. Правити своєї — настирливо наполягати не рахуючись з іншими. || Продовжувати розповідь. || Говорити таке, що не зовсім відповідає дійсності або повністю суперечить їй. Правити теревені. 2) перехідне дієслово, чого, що. Вимагати з кого-небудь щось (здебільшого податок, борг і т. ін.). || Встановлювати ціну на щось. III -влю, -виш; мн. пра́влять; недоконаний вид, перехідне дієслово 1) Ліквідувати несправності; виправляти. || Виявляти й усувати помилки у друкованому чи письмовому тексті. 2) Випрямляти. 3) Гострити що-небудь (ніж, бритву і т. ін.) за допомогою ременя, бруска і т. ін.
техн. править (управлять), управлять (править - ещё)
I 1) (керувати) to govern, to rule (over); to manage, to direct, to guide, to administer 2) (кермом, автомобілем) to steer, to drive, to be at the wheel II 1) тех. (вивіряти) to true up; (рихтувати) to iron down 2) (виправляти помилки) to correct правити коректуру — to read (to correct) proofs III (косу, бритву) to whet; (бритву) to strop (to set) a razor IV (за щось) to be used (for); to serve (to do) (for) V церк. to serve; to officiate правити обідню — to serve (to celebrate) mass VI (з когось) to exact (from, of) правити борг — to exact the payment of a debt VII (ціну) to overcharge правити надто високу ціну — to charge too much, to ask an exorbitant price (for), to overcharge
I 1) (устранять недостатки) исравлять; (спец. - рукопись) править правити коректуру — править корректуру, держать корректуру 2) (острить, точить на ремне или оселке) спец. править, направлять (нож, бритву) II 1) (постоянно говорить одно и то же, настойчиво повторять) твердить, ладить 2) (долг, налог) требовать; (административным порядком) взыскивать 3) (цену) просить; (настойчиво) требовать; запрашивать 4) (об исполнении обрядов) править, совершать, отправлять; (церк.) служить III 1) (руководить, обладать властью над кем-нибудь, над чем-нибудь) править, управлять 2) (направлять движение кого-нибудь, чего-нибудь) править, управлять 3) (за що) служить (чем) 4) (доставлять из одного места в другое) переправлять