Пра́ця

-і, жіночий рід 1) Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; труд. Розумова праця — трудова діяльність, яка потребує переважного напруження сенсорного апарату, емоційної та психічної сфери людини і не потребує значних фізичних зусиль. Фізична праця — трудова діяльність, для якої характерні вимоги перев. до опорно-м'язової системи організму людини і який вимагає значних фізичних зусиль. || Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил. || Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат. || Робота думки, пам'яті. || чого. Про рух, перебування в дії чого-небудь. || перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності. Продуктивність праці. 2) перев. з означ. Трудовий процес певного фахівця. || Вид діяльності. Розумова праця. Фізична праця. 3) Певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку. Наймана праця. 4) Зусилля, напруження. 5) Матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності. || Літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва. 6) Робота, функціонування машин і механізмів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Пра́ця

техн. работа (о занятии, труде, готовой продукции - ещё)

Новий українсько-російський політехнічний словник

Праця

I (діяльність людини, спрямована на створення матеріяльних / духовних цінностей), робота, діло, дільце; труд (перев. наполеглива, старанна); служба (нефізична діяльність / в галузі обслуговування); підробіток, халтура (побічна, додаткова до основної / тимчасова, випадкова); поденщина (поденна); практика (лікаря, юриста) Пор. діяльність, заняття II див. дія, твір

Словник синонімів

Пра́ця

ж 1) work; labour; toil; (дія) working важка праця — hard work, toil, fag; sl sweat наукова праця — scientific work фізична праця — physical work; manual labour розумова праця — mental work, intellectual work спільна праця — collaboration, cooperation 2) (заняття, служба) job, work постійна праця (робота) — regular work 3) (результат праці, твір) work; paper праці мн.(твори) works праці наукового товариства — transactions, papers

Українсько-англійський словник

Праця

employment, job, labor, work

Українсько-англійський юридичний словник

Пра́ця

1) работа; (о целесообразной деятельности. человека) труд; (род трудовой деятельности, чаще связанной с учебным процессом) занятие 2) (литературное произведение, обычно на научную тему) работа, труд; только мн. ч.: праці, род. — праць (названия научных сборников, журналов) труды 3) школьн. работа

Українсько-російський словник