-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, приби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, доконаний вид 1) перех. і без додатка. Прикріплювати (звичайно цвяхами) до чогось. || Розпинати кого-небудь, катуючи, страчуючи. || перев. доконаний вид Пронизавши кого-небудь кілком, списом і т. ін., притиснути до землі, підлоги, стіни і т. ін. 2) перехідне дієслово Ударяючи чим-небудь, притискати, спресовувати щось. || Примушувати осісти на землю, приникнути до поверхні землі (про вітер, дощ і т. ін.). || безос. || у сполученні зі сл. печать, печатка, розмовне слово Засвідчувати який-небудь документ печаттю. 3) перех. і неперех. Своєю силою, течією приганяти, приносити до якого-небудь місця (про воду, вітер і т. ін.). || безос. || перев. доконаний вид, переносне значення Змусити прибути кудись, зупинитися, залишитися десь. || перев. доконаний вид, безос., переносне значення, розмовне слово Приєднати кого-небудь до групи, гурту і т. ін. або всіх чи багатьох до когось одного. || тільки неперех., розмовне слово, рідко. Набігати хвилями, приливати до чого-небудь. 4) перехідне дієслово, переносне значення, розмовне слово Викликати у кого-небудь пригніченість, приголомшувати когось. || Справляючи гнітюче враження на кого-небудь, перешкоджати прояву чогось. 5) тільки доконаний вид, перехідне дієслово, розмовне слово Покалічити або вбити кого-небудь, причавивши, вдаривши і т. ін. || безос. 6) перев. доконаний вид, перехідне дієслово, розмовне слово Пошкодити що-небудь (звичайно про мороз); приморозити. || безос. || переносне значення Вкрити сивиною кого-небудь, чиєсь волосся.
техн. набивать (набойку, каблук и т. п.), прибивать, приколачивать
I = прибити (прикріплювати цвяхами до чогось), прицвяховувати, прицвяхувати, пришивати, пришити спец.; набивати, набити (перев. на щось зверху); підбивати, підбити, підшивати, підшити (також зі споду); приковувати, прикувати, прикути (щось металеве до чогось) II ▶ див. приголомшувати, принести, уражати
= прибити 1) to fasten прибивати цвяхами — to nail 2) (порох) to lay, to beat down, to flatten 3) (до берега) to drive to the shore
I = приби́ти прибивать, прибить; (прикреплять к чему-нибудь гвоздями) приколачивать, приколотить, пригвождать, пригвоздить II = приби́ти 1) (побоями, ударами лишать чувств, способности двигаться) прибивать, прибить; (только ударами) пришибить, разить, поразить; (сваливая с ног) сражать, сразить; (приводить в состояние угнетения) подавлять, подавить 2) (повреждать морозом) прихватывать, прихватить, тронуть (только соверш.)