Прибива́тися

-а́юся, -а́єшся, недоконаний вид, приби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся, доконаний вид 1) Приходити, приїжджати куди-небудь (перев. випадково, несподівано). || безос. || Діставатися (звичайно з труднощами) до якого-небудь місця, пункту і т. ін. || перев. доконаний вид Випадково потрапивши куди-небудь, до когось, оселитися, залишитися там на довший час. || у сполученні зі сл. берег, острів і т. ін. Пливучи, приставати до берега, острова і т. ін. || перев. доконаний вид Шукаючи захисту, схованки від вітру, холоду і т. ін., притиснутися, притулитися до чогось. 2) Приєднуватися (про людей), приставати (про тварин) до кого-, чого-небудь. || перев. доконаний вид, переносне значення Взяти чиюсь сторону, об'єднатися з ким-небудь. 3) розмовне слово Доноситися куди-небудь (про звуки). || переносне значення Доходити, надходити до кого-небудь (про вісті). 4) тільки доконаний вид, розмовне слово Те саме, що забитися. 5) тільки недоконаний вид Пас. до прибивати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Прибива́тися

= прибитися 1) to be fastened (nailed) 2) (до берега) to be driven to the shore

Українсько-англійський словник

Прибива́тися

I = приби́тися 1) (присоединяться к кому-нибудь, к чему-нибудь; о животных также: направляться за кем-нибудь как за хозяином) приставать, пристать, диал. прибиваться, прибиться 2) (достигать чего-нибудь) попадать, попасть; (с трудом) добираться, добраться; (перен.) доходить, дойти II прибиваться, прибиться III страд. з., несоверш. прибиваться; приколачиваться; пригвождаться

Українсько-російський словник