див. приборкувати.
I = приборкувати (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну / небезпечну для інших), прикрутити, прикручувати, у[в]гамувати, у[в]гамовувати, у[в]покорити, у[в]покорювати, о(б)говтати, о(б)говтувати, стриножити II ▶ див. дресувати, придушувати, стримувати
док. див. приборкувати
см. приборкувати