-ую, -уєш, недоконаний вид, прибо́ркати, -аю, -аєш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку-небудь стихію, сили природи. 2) переносне значення Утихомирювати, закликати до порядку (непокірну, норовисту або небезпечну для інших людину). || Підкоряти своєму впливові кого-небудь. || Справляти вплив на чий-небудь характер, змінювати його. || Робити покірним, слухняним, безвільним. || Стримувати прояв, зменшувати силу, швидкість і т. ін. чого-небудь. || Перемагати чий-небудь опір, підкоряти. || Придушувати повстання, визвольний рух і т. ін. || рідко. Поневолювати, уярмлювати кого-, що-небудь.
див. приборкати
= приборкати to tame, to subdue, to break; (коня) to curb; (гнів) to pacify, to appease, to calm
appease, curb, pacificismy
= прибо́ркати 1) приборкувати крила прям., перен. — подрезывать, подрезать крылья, окорнать крылья, обкорнать крылья 2) (заставлять повиноваться) укрощать, укротить; (делать смирным) усмирять, усмирить, смирять, смирить; (заставлять быть спокойным) унимать, унять; (сдерживать) обуздывать, обуздать, приструнивать, приструнить, прибирать к рукам, прибрать к рукам