I див. прибувати. II -у́ду, -у́деш, доконаний вид, перехідне дієслово, застаріле Придбати.
прибывать
I = прибувати (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось тощо), добратися, добиратися, причимчикувати, причвалати, припертися, притарабанитися, притарабанюватися, притопати, присурганитися, прилинути; припхатися, прителющитися (недоречно / невчасно); у[в]стигнути, у[в]стигти, у[в]стигати, підоспіти; прискочити, прискакати, примчати, принестися, приноситися, прилетіти, прилітати (швидко, зненацька); прителіпатися, приплентати(ся), приплестися, приволо[і]ктися, приволочитися, притягнутися, притягтися, причалапати, причапати, причовгати, пришкандибати, пришкутильгати, приповзти, приповзати (перев. повільно, із труднощами) — Пор. з'явитися, приходити II ▶ див. збільшуватися, надходити, прибувати
I прибу́ти to come hot foot II = прибувати прибу́ти
см. прибувати