-юю, -юєш, недоконаний вид, придави́ти, -давлю́, -да́виш; мн. прида́влять; доконаний вид 1) перех. і без додатка. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. || чим. Вагою, масою чого-небудь стискувати щось. || Притискувати щось до кого-, чого-небудь. || Навалюючись усією масою на що-небудь, згинати, руйнувати, ламати його. || Примушувати кого-небудь згинатися, схилятися, тиснутися (звичайно до землі). || Нависаючи над чим-небудь, створювати враження тісноти, здавленості і т. ін. || безос. Про почуття болю в грудях, животі і т. ін. 2) перев. доконаний вид, перехідне дієслово З силою надавити, стиснути, завдаючи болю. || безос. || Навалившись своєю вагою на кого-небудь, скалічити, умертвити тощо. || безос. || Здавлюючи горло, задушити, умертвити кого-небудь. || Роздавити, знищити (щодо дрібних істот). 3) перехідне дієслово, переносне значення Гнітюче впливаючи на кого-небудь, робити безвольним, інертним. || Перешкоджати прояву, розвитку чого-небудь. || Гнітити (про почуття, настрій і т. ін.). 4) перехідне дієслово, переносне значення Позбавляти волі, свободи дій; пригноблювати. || Пересилювати, приглушувати що-небудь у собі. 5) неперех., переносне значення, розмовне слово, рідко. Висловлюючись, наголошувати (звичайно на слові). 6) неперех., переносне значення, розмовне слово Посилюватися (звичайно про мороз). || безос.
техн. придавливать
I = придавити (вагою, масою чого-н. стискувати щось, зазв. зверху), привалювати, привалити, підминати, підім'яти (перев. зі сл. "під себе") II ▶ див. гнітити, гнобити, давити, морозити, стримувати, тиснути
= придавити to press (down, against); to squeeze (to)
= придави́ти 1) придавливать, придавить; (слегка) надавливать, надавить, нажимать, нажать; (к чему) прижимать, прижать; (притискивать) прищемлять, прищемить, отщемлять, отщемить, оттискивать, оттиснуть, прищёлкивать, прищёлкнуть 2) (перен.: стеснять, подавлять) приглушать, приглушить