-ую, -уєш, недоконаний вид, придуши́ти, -душу́, -ду́шиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Те саме, що придавлювати. || безос. 2) перев. доконаний вид Те саме, що придавлювати. || безос. 3) переносне значення Те саме, що придавлювати. 4) переносне значення Силою припиняти повстання, революційні дії і т. ін. || Не давати можливості виявлятися чому-небудь. || Нищити силою; громити. || Перешкоджати розвитку чого-небудь або зовсім його припиняти. 5) розмовне слово Стримувати, тамувати що-небудь.
физ. подавлять
I = придушити (силою припиняти повстання, заколот тощо), приборкувати, приборкати, у[в]покорювати, у[в]покорити II ▶ див. гнітити, гнобити, давити, душити, приховувати, стримувати.1
= придушити 1) to smother; to strangle; (придавлювати) to weight down, to press 2) (силоміць припиняти) to suppress придушувати заколот — to put down a rebellion
put down, crush, oppress, overwhelm, repress, stamp out, smash, subdue, suppress
= придуши́ти 1) придавливать, придавить; (к чему) прижимать, прижать; (притискивать) прищемлять, прищемить, отщемлять, отщемить, оттискивать, оттиснуть, прищёлкивать, прищёлкнуть 2) (умертвить давя) задушить, придушить 3) (перен.: не давать развиваться, выявляться) душить, задушить; (прекращать; усмирятъ вооружённой силой) подавлять, подавить; (слегка) приглушать, приглушить