-а́єш і рідко призна́чувати, -ую, -уєш, недоконаний вид, призна́чити, -а́чу, -а́чиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Намічати віддати кому-небудь щось. || Визначати, встановлювати кому-небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому-небудь щось (ліки, лікувальні процедури). || Покладати обов'язок виконати що-небудь, присуджувати щось кому-небудь. || Присвячувати кому-небудь щось. || Намічати кому-небудь щось для тимчасового використання. 2) Визначати наперед що-небудь. || Намічати наперед кого-небудь для чогось. || за кого. Ладити кого-небудь комусь у подружжя. || Домовлятися про час, намічати час здійснення чого-небудь. Призначати побачення. 3) Прирікати кому-, чому-небудь когось, щось. 4) Надавати кому-небудь офіційне право обіймати якусь посаду, виконувати якісь обов'язки. || Давати розпорядження кому-небудь виконувати щось. || Посилати кого-небудь за наказом кудись.
I = призначити 1) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), просити, правити, заправляти, заправити; гилити (надто високу ціну) 2) (ліки, лікувальні процедури, режим), приписувати, приписати II ▶ див. визначати, призначити
= призначити 1) (намічати) to fix, to set, to appoint; (визначати, встановлювати) to assign, to allocate призначати вибори — to call an election призначати зустріч — to make an appointment призначати місце — to locate призначати пенсію (допомогу) — to grant a pension (stipend) призначати спадкоємця — to institute призначати ставку ек. — to quote a rate призначати судовий процес — to institute an action призначати ціну — to set (to state, to fix, to specify) a price; to price; амер. to quote a price призначати час — to appoint (to fix) the time 2) (на посаду) to nominate, to appoint, to designate, to name призначати на посаду — to nominate, to appoint призначати членів кабінету — to appoint (to name) the members of the Cabinet 3) (прописувати) to prescribe призначати лікування — to indicate (to prescribe) treatment
(кошти для використання тощо) allot, (утримання) allowance, (ціну) put, (на посаду, для виконання обов'язків) assign, consign, (в т ч. на посаду) designate, (для певної мети) earmark, (в т. ч. ціну) fix, impose, (покарання тощо) inflict, (на посаду) install, instate, (спадкоємця) institute, mete out, mete, (на посаду тощо) nominate, (покарання) prescribe, (суд тощо на певну дату) schedule, set up, set
см. призначати; = призна́чувати, признача́ти назначать, назначить; (для какой-нибудь цели, на должность, а также: устанавливать, указывать) определять, определить; (заранее, наперёд) предназначать, предназначить, судить (несоверш. и соверш.), (предположительно) прочить (только несоверш.); (только соверш.: решить постановить) положить