-а́ю, -а́єш, недоконаний вид, прилучи́ти, -лучу́, -лу́чиш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Додавати що-небудь до чогось, прикладаючи; долучати. || Приєднувати що-небудь до чогось, об'єднувати з чимсь. || Використовувати що-небудь, додаючи до чогось. 2) Приймати кого-небудь до свого гурту, до складу якогось товариства, об'єднання і т. ін. || За певними ознаками зараховувати, вважати належним кого-небудь до якогось класу, якоїсь групи, категорії людей. 3) Заохочувати, спонукати кого-небудь до участі в чомусь. || Сприяти участі кого-небудь у чомусь. || Призначати кого-небудь для участі в чомусь. 4) Давати можливість пізнавати що-небудь; переймати. 5) рідко. Те саме, що прикріплювати. 6) тільки доконаний вид, неперех., рідко. З'явитися на додаток до чого-небудь.
матем.; техн.; физ. присоединять
= прилучити to incorporate; (приєднувати) to join, to adjoin; to annex
(до справи, про документ тощо) append
= прилучи́ти приобщать, приобщить; (что-нибудь к чему-нибудь другому) присоединять, присоединить; (представлять вместе с чем-нибудь) прилагать, приложить