-я́юся, -я́єшся, недоконаний вид, рідко, примири́тися, -мирю́ся, -ми́ришся, доконаний вид 1) Переставати сердитися один на одного. || Переставати ворогувати з ким-небудь, встановлювати мир. 2) Ставитися терпимо до кого-, чого-небудь. 3) Усвідомивши необхідність чого-небудь, умиротворюватися, заспокоюватися. || у сполученні зі сл. з собою. Припиняти внутрішню боротьбу.
1) = примиритися (з ким-чим — ставитися терпляче до кого / чого-н.), миритися, погоджуватися, погодитися, приймати, прийняти (кого-що), покорятися, покоритися (чому), змирятися, змиритися 2) див. миритися
= примиритися to make it up (with), to put up (with); to become reconciled (with)
= примири́тися примиряться, примириться; мириться, помириться