-я́ю, -я́єш, недоконаний вид, припини́ти, -пиню́, -пи́ниш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Зупиняти рух кого-, чого-небудь, перев. на якийсь час. || у сполученні зі сл. трохи. Змушувати кого-, що-небудь рухатися повільніше. || Змушувати кого-небудь зупинятися (про щось). 2) у сполученні зі сл. хода, хід, рух, біг. Переставати рухатися; зупинятися. || у сполученні зі сл. трохи. Рухатися повільніше. 3) Зупиняти потік чого-небудь. || Переставати постачати кого-небудь чимсь. 4) Переривати яку-небудь дію, процес, стан і т. ін., що триває. || Змушувати кого-небудь перестати робити щось. || Змушувати кого-небудь замовкнути. || Змушувати кого-небудь поводити себе відповідно до встановленого порядку; не давати безчинствувати. || Скасовувати чинність чого-небудь. || у сполученні зі сл. справа. Відкладати або залишати без завершення. || Бути причиною переривання якої-небудь дії, діяльності, якогось процесу. 5) Переставати виконувати або переривати на якийсь час яку-небудь дію, діяльність, якийсь процес. || Замовкати. || у сполученні зі сл. себе. Робити над собою зусилля; стримуватися.
техн. прекращать, прерывать (прекращать), приостанавливать
I = припинити 1) (зупиняти рух, дію, розвиток кого / чого-н., зазв. на якийсь час), порушувати, порушити, переривати, перервати, перебивати, перебити 2) (що, з інфін. — якусь роботу, діяльність тощо), переставати, перестати, покидати, покинути, кидати, кинути, полишати, полишити, облишати, облишити, залишати, залишити, згортати, згортувати, згорнути, закидати, закинути; обривати, обірвати (раптово) II ▶ див. зупиняти, зупинятися, скасовувати
= припинити to stop, to cease, to suspend, to discontinue; to put an end (to); to make an end (of); (про зносини, стосунки) to break off, to leave off припиняти розмову — to break off a conversation припиняти війну — to put an end to a war припиняти вогонь військ. — to cease fire; (команда) stop fast! припиняти експлуатацію шахти — to abandon mine припиняти знайомство (з ким-небудь) — to break off (with); to give up припиняти існування — to cease to exist припиняти платежі — to suspend/stop payments припиняти передплату — to discontinue a subscription припиняти обговорення питання — to dismiss a subject припиняти роботу — to leave off workdown tools припиняти судове переслідування — to close a case припиняти трансляцію комп. — to terminate compilation
abolish, abort, cease, (в т. ч. дебати) closure, cut short, defeat, (зобов'язання) discharge, discontinue, (справу) dismiss, (угоду тощо) dissolve, drop, end up, end, extinguish, rebate, quit, remit, (злочин тощо) repress, (виконання рішення тощо) stay, stop, suspend, terminate, withhold
= припини́ти 1) прекращать, прекратить; (переставать что-нибудь делать) прерывать, прервать; (не давать продолжаться) пресекать, пресечь; (задерживать течение действия) останавливать, остановить; (временно) приостанавливать 2) (удерживать на месте) останавливать, остановить; (на короткое время) приостанавливать, приостановить