-а, чоловічий рід 1) Той, хто служить, виконує обов'язки слуги у когось; слуга. 2) зневажл. Той, хто виконує чиюсь волю, прислужується кому-небудь; поплічник. 3) Слуга у монастирі, церкві тощо; служка.
1) (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), слуга, поплічник, попихач, побігач, посіпака, підпомагач, поштурховисько, лакей, лаку[и]за, холоп, холуй, раб, пес (перев. зі сл. "вірний", "сторожовий" і под.), приспішник 2) див. слуга
1) (слуга) служник, -а, прислужник; диал. послугач, -а 2) (помощник в дурном деле) прислужник
ч; ж - прислужниця servant; церк. acolyte; menial, fawner
-а 1) слуга, служитель, прислужник 2) (подслуживающийся человек, приспешник) прислужник 3) церк. служка