Приє́днувати

-ую, -уєш, недоконаний вид, приєдна́ти, -а́ю, -а́єш, доконаний вид, перехідне дієслово 1) Додавати що-небудь до чогось, об'єднувати з чимсь. || у сполученні зі сл. до себе. Збільшувати свої володіння. || Прикріплювати що-небудь до чогось. || Вбирати в себе що-небудь, сполучатися з чимсь. 2) Робити належним кого-небудь до складу певного кола осіб на підставі характеру діяльності. 3) у сполученні зі сл. свій голос, свій регіт і т. ін. Починати говорити, сміятися і т. ін. разом з іншими, які сміються, говорять і т. ін. || у сполученні зі сл. голос. Виявляючи своє ставлення до кого-, чого-небудь, приставати до якоїсь думки; голосувати разом із кимсь за або проти кого-, чого-небудь. 4) Те саме, що прилучати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Приє́днувати

техн. подсоединять (подключать), присоединять

Новий українсько-російський політехнічний словник

Приє́днувати

= приєднати 1) (додавати) to add; (когось) to join приєднувати як філіал — to affiliate приєднувати фірму — to take over a firm 2) (територію) to annex; to join 3) ел. to connect

Українсько-англійський словник

Приєднувати

affix, (територію) annex, associate, attach, incorporate, join

Українсько-англійський юридичний словник

Приє́днувати

= приєдна́ти присоединять, присоединить; (подключать к чему-нибудь) подсоединять, подсоединить; (прилагать к чему-нибудь) приобщать, приобщить; (относить к какой-нибудь группе, разряду) примыкать, примкнуть

Українсько-російський словник