-а, -е. 1) Розташований напроти кого-, чого-небудь. || Який розташовується, міститься в іншому кінці чого-небудь. || Спрямований назустріч чому-небудь; зустрічний. Протилежна течія. 2) часто у сполученні зі сл. цілком, діаметрально, просто, прямо і т. ін. Зовсім не схожий на кого-, що-небудь, несумісний із чимсь.
обратный (противоположный), противный, противолежащий, противоположный
1) (розташований напроти кого / чого-н., на початку / в кінці чого-н.), супротивний, другий, і[и]нший, противний, потойбічний 2) (зовсім не схожий на когось / щось, несумісний із чимсь), полярний, антитетичний
прикм. opposed, contrary, adverse (to); (про місце) opposite, lying (situated) opposite; (різний) different; (контр-) counter протилежний берег — far bank протилежний інтерес юр. — adverse interest протилежний кут — alternate angle протилежний полюс — antipole діаметрально протилежний — antipodal прямо протилежний — directly opposite дивитися в протилежний бік — to look the other (another) way у них протилежні погляди — they hold different views в протилежному напрямі — contrariwise
contrary, adverse, cross, inverse, opposite
1) противоположный; (расположенный напротив) противный; (совершенно несходный) обратный 2) мат. противолежащий