-а́, -е́. 1) Рівно витягнутий у якому-небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з'єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін.; не викривлений; рівний. || З рівним станом; стрункий. || Спрямований точно вперед, без відхилень від основного напряму. Прямий рух. 2) у значенні іменника пряма, -мої, жіночий рід: а) частина спортивної дистанції, що є останньою прямою лінією. || Прямий відрізок шляху, дороги. Вийти на пряму. б) переносне значення Заключний етап чого-небудь. Передвиборна пряма. 3) мат. Те саме, що Пряма́ лі́нія. Пряма кишка (анатомія) — кінцева частина кишечнику людини та вищих ссавців, що має вигляд короткої трубки. Пряма лінія (математика) — одне з основних геометричних понять, яке при систематичному викладі геометрії береться за вихідне й не підлягає означенню. По прямій — а) навпростець; б) без відхилень, затримок, ускладнень і т. ін. 4) Розташований по вертикалі, під кутом у 90° до чого-небудь; прот. косий. Прямий стовп. || У якому використано, застосовано кут у 90°. Прямий комір. || Який не має нахилу. Прямий почерк. Прямий кут (математика) — кут, який дорівнює своєму суміжному; кут у 90°. 5) Який безпосередньо поєднує, зв'язує кого-, що-небудь із кимсь, чимсь (про засоби зв'язку, сполучення і т. ін.). Прямий поїзд. || розмовне слово Признач. або розрахований на проїзд пасажира на транспорті без пересадки. 6) Який безпосередньо стосується кого-, чого-небудь або випливає з чого-небудь, зумовлює щось. || Який здійснюється без проміжних стадій, етапів. Пряме влучання. Пряма мова (лінгвістика) — точно, дослівно відтворене мовлення особи, про яку розповідають. Пряма трансляція — безпосереднє розповсюдження теле- або радіопередач без попереднього запису і монтажу. Пряме виборче право — виборче право, що встановлює вибори, за яких обрання депутатів у всі представницькі органи здійснюється безпосередньо виборцями. 7) Який не викликає сумнівів, заперечень; очевидний, безспірний. Пряма користь. || Який проявляється цілком відкрито, звучить недвозначно; явний, неприхований. || Який не замасковує, не приховує своїх поглядів, почуттів і т. ін. Пряма протилежність. Прямий виклик. 8) Якому не властиві хитрість, лицемірство; відвертий, щирий. || Який виражає правдивість, чесність. || Сповнений правдивості, чесності (про думки, почуття і т. ін.). || В якому неприховано виражаються думки, почуття. 9) розмовне слово Дуже схожий на кого-, що-небудь, надто подібний до когось, чогось. || Справжній, достеменний. 10) За якого збільшення (зменшення) одного викликає збільшення (зменшення) другого, який перебуває у співвідносній залежності з іншим. Пряма пропорційність.
матем.; техн. непосредственный (прямой), рабочий (о рабочем затухании, рабочей передаче фильтров), прямой
I 1) (рівно витягнутий у якомусь напрямку, без вигинів, закрутів), рівний, простий; прямоїжджий (про дорогу) 2) (не переносний — про значення слова), буквальний II ▶ див. безпосередній, безсумнівний, відвертий, правильний, прямовисний, справжній, стрункий
1) straight; (про постать) erect, upright прямий проділ — middle parting 2) direct прямий додаток грам. — direct object прямий податок — direct tax прямий спадкоємець — direct heir 3) (зв'язаний безпосередньо - про засоби зв'язку) through прямий поїзд — through train прямий рейс ав. — direct flight 4) (відвертий) straightforward, single-hearted, downright; (різкий - про відповідь, відмову) candid; plump, blunt 5) тб. (про ефір) 6) прямий кут мат. — right angle прямий репортаж (з місця події) — live commentary прямий шрифт — Roman type
(про спадкоємця, наступника) apparent, direct, immediate, (про родича) lineal, (про збитки) proximate, straight, vertical
прямой; (только о дороге, пути фольк.) прямоезжий; (искренний) откровенный; (открытый, незамаскированный) явный; (настоящий, действительный) подлинный