Ра́нити

-ню, -ниш, недоконаний вид і доконаний вид, перехідне дієслово 1) Заподіювати, робити кому-небудь рану, рани (у 1 значенні). || безос. || переносне значення Пошкоджувати (перев. рослини). 2) переносне значення Завдавати душевного болю, моральних страждань, примушувати переживати, хвилюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ранити

(заподіювати комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), зранювати, зранити, у[в]ражати, у[в]разити; різати, розрізувати, розрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти, сікти, підсікати, підсікти, розпанахувати, розпанахати (зробивши розріз, поріз); протинати, протнути (робити наскрізну рану); розрубувати, розрубати (заподіювати рубаної рани); розривати, розірвати, рвати (заподіювати рваної рани); підстрі[е]лювати, підстрі[е]лити (стріляючи); підранювати, підранити (злегка); проїдати, проїсти (завдавати рани, пошкоджуючи шкіру чимось жорстким); розкривавлювати, розкривавити, закривавлювати, закривавити, роз'юшувати, роз'юшити (до крові) Пор. ушкоджувати

Словник синонімів

Ра́нити

to wound

Українсько-англійський словник

Ра́нити

ранить

Українсько-російський словник